Паніка в Галичині: народ скуповує продукти. Огляд преси

«Перед загрозою зростання цін люди кинулися робити запаси, - пише Івано-Франківська газета «Західний кур’єр».

-Як результат – потерпіла гречка… В результаті охоплення людей масовим психозом дивним чином із прилавків на ринках області зникла гречка. «Не дивлячись на те, що ціна на гречку стрімко зростала і в кінцевому результаті становила 13 гривень, люди все одно розбирали її по декілька кілограмів», – каже продавець на ринку. Також підприємці запевняють, що, якщо і далі так буде, то незабаром люди зметуть і борошно, і цукор.

Найбільше людей охопила паніка щодо подорожчання хліба, мовляв, погодні умови «посприяли» тому, аби вартість основного продукту харчування пішла вверх».

Тим часом газета «Івано-Франківський оглядач», посилаючись на слова міністра економіки України Василя Цушка, «заспокоює» населення:

«Міністр економіки В. Цушко стверджує, що непопулярних реформ,  які передбачають підвищення цін, уряду уникнути не вдасться, і з цим потрібно змиритися, “туго затягнувши пояси”.

“Реформи ніколи не бувають популярними. Тому розслабтеся. Якщо ти будуєш новий будинок, тобі потрібне місце. Для цього треба знести стару хату. І для цього треба пожити в наметі. Так, це незручність. Та зате потім з комфортом житимеш в хорошому будинку”, – зазначив міністр.

“Тому, якщо хтось чекає, що будуть реформи і усе відразу почне процвітати, то так не вийде. Реформи – це коли спочатку туго затягуються пояси, а потім усі починають жити комфортно. Просто у нас ці реформи так “заговорили”, що вже саме це слово дратує будь-яку людину, і вона на підсвідомому рівні чекає на якусь гидоту”, – підкреслив Цушко».

Схоже народ вже почав готуватися до «тугого затягування поясів», в тому числі й переходячи до натурального господарства. Західноукраїнська газета «Експрес» описує один з таких «позитивних» прикладів:

«Чергове подорожчання сигарет змушує українців вирощувати на власних городах тютюн.

Лише за липень куриво двічі дорожчало. Нехай на гривню-дві, а атаки доводиться платити більше! Тому люди не чекають нічого доброго від уряду й самі садять тютюн.

«Мій тютюн вродився рясно, - хвалиться Мікловш Ур із Солотвина. – Та виростити хороший урожай лише половина справи. Дужа важливо правильно його висушити…. За тютюном до селянина черга. Та пенсіонер не дере  з людей останню копійчину, продає тютюн за давніми мірками – на «куриці»: купку в’ялених листків заввишки 30 см. Віддає за 150 гривень. У перекупників – втричі дорожче… Відколи сигарети подорожчали, на тютюн неабиякий попит. Найвигідніші покупці – іноземці, які приїздять влітку: купують тютюновий лист гуртом і не торгуються».

Попереду 1 вересня, тому галицькі газети пишуть частину матеріалів на цю тематику.

«На Львівщині цього року через малу укомплектованість призупинять роботу 11 сільських шкіл, - пише львівська газета «Високий Замок».

- Це, зокрема, навчальні заклади Сокальського, Бродівського, Самбірського району, Пустомитівського та Турківського районів. На Самбірщині не працюватимуть школи сіл Міжгайці, Велика Білина, у Пустомитівському – школа села Черепин, у Сокальському не працюватиме Лешківська школа…

«Наголошую, школи призупиняють роботу, а не закриваються, – розповіла заступник начальника Головного управління освіти Львівської ОДА Богдана Біляк. - У всіх цих навчальних закладах навчалося 2-8 дітей, а розраховані вони на значно більшу кількість учнів. Дітей тепер будуть підвозити до інших шкіл шкільними автобусами. Якщо це неможливо, то організовуватимемо індивідуальне навчання. Вчителі також без роботи не залишаться. Вони або будуть залучені до індивідуального навчання учнів, або перейдуть разом зі своїми підопічними в іншу школу. Як тільки виправиться демографічна ситуація, школи знову відновлять роботу».

У селі Руденко Радехівського району закрили початкову школу. «Тепер у нас залишається хіба церква та напіврозвалений будинок культури, – каже секретар сільської ради Тетяна Ліпець. – Діти організовували концерти, були репетиції, село жило... А тепер... Учні доїжджатимуть до села Кустин, що за три кілометри… «Школярик» їздить, але взимку, коли замети, виникали проблеми. Окрім того, не знаємо, куди підуть працювати вчителі. Із чотирьох педагогів, що працювали у школі (не на повну ставку), лише одна наразі має пропозицію роботи. І то ще не впевнена. Що буде з приміщенням? Зараз воно в доброму стані, але знаєте, як буває з закритими будівлями: понищать, вікна повибивають. Зруйнується воно».



Тим часом на Прикарпатті народ розтягнув будівельні матеріали з екологічно небезпечних споруд. Газета «Галицький кореспондент» зокрема повідомляє:

«Прикарпаття почало позбуватися від пестицидів. Під наглядом фахівців державного підприємства «Національний центр поводження з небезпечними відходами» Міністерства екології за кошти обласного екологічного фонду отрутохімікати транспортують до Польщі для утилізації на заводі у місті Домброва Горніча.

Однак екологи застерігають, що радіти рано. Довкіллю й здоров'ю людей загрожують не тільки пестициди. Не меншу небезпеку становлять склади та місця, де зберігалися отрутохімікати. В деяких селах мешканці розбирають стіни складів і використовують отруєну цеглу в господарці.

За словами радника голови адміністрації з екологічних питань Володимира Красноштанова, склади, де роками зберігалися отрутохімікати, потрібно утилізувати з такою ж ретельністю, як і саму отруту. «Десятиріччями безвідповідально ставилися до цих відходів. Привезли у бочках і кинули. Бочка тріснула - потекло, пішло в землю. З мішка в мішок пересипали. Куди пішло? В землю. Були так звані ями-нейтралізатори, де виливали ці розчини. Вони мали бути з бетонним дном. На жаль, вони всі проникні й отрута розповсюджується підземними водоносними горизонтами», - каже еколог.

Тим часом селяни легковажно розтягують складські будівлі на будматеріали. Так сталося у Березівці Надвірнянського району. "Склад ліквідували, а просочену отрутою цеглу люди забрали собі і щось побудували - хто підвал, хто стіни. Шифер теж забрали собі, розібрали деякі дерев'яні конструкції і навіть поцупили колючий дріт, яким був обгороджений склад, - розповідає Володимир Красноштанов. - Тобто за наявності у нас управління екобезпеки, санстанції, екологічної інспекції, в нас отрути розповзаються".

Василь Хом’як, «ОстроВ»